Петрівський навчально-педагогічний комплекс
"загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів"
"загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів"
Родзинки педагогічного досвіду
З досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури
та російської мови Шашуби Л.А.
Розвиток комунікативно-мовленнєвих компетентностей учнів методом навчального діалогу.
Поганий вчитель подає готову істину, хороший навчає її шукати.
А.Дістервег
Сьогодні головне завдання для школярів навчитися ефективно здобувати знання й критично мислити; сприймаючи нову інформацію, ретельно її досліджувати; осмислювати різні погляди, брати на себе відповідальність за власну діяльність.
В полі зору педагога-словесника є вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами.
Вдається реалізувати такі завдання лише на уроках співтворчості, де вчитель і учень в спільній праці намагаються осягнути текст, де головне місце в роботі надається учневі, який відчуває себе співавтором уроку-діалогу.
Усе вищевикладене зумовило вибір відповідної теми досвіду: «Розвиток комунікативно-мовленнєвої компетентності учнів методом навчального діалогу».
Актуальність проблеми полягає в необхідності створення системного та цілеспрямованого підходу до розвитку комунікативних здібностей учнів в урочний та позаурочний час, формуванні комунікативних навичок: монологу, діалогу, полілогу, дискусії, створенні учителем дидактичного матеріалу для реалізації означеної проблеми.
Актуальність проблеми розвитку комунікативних здібностей учнів пов’язана з природою мистецтва слова, яка втілена у відомій формулі: письменник – твір – учитель – учень.
Література – це діалог між автором та читачем, який входить у комунікативний процес повноцінним партнером. Такий підхід до вивчення світової літератури дасть учням змогу відчути неповторність авторського слова, зрозуміти індивідуальність стилю письменника.
Справа вчителя – побудувати сприйняття та аналіз літературного твору як діалог з автором, його позицією, ідеями, переживаннями.
Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, формувати особистісну позицію кожного присутнього на уроці.
Таке спілкування саме по собі визнає й передбачає право співрозмовників на особистісне ставлення до того, про що йдеться, і цим стимулює їх до активного мислення та емоційного ставлення до даного матеріалу, тобто до пошуків особистісного духовного змісту в художніх творах.
Урок-діалог буде ефективним і результативним лише при умові, що вчитель знайде нові шляхи структурної побудови уроку.
Провідною ідеєю досвіду є те, що саме вміння спілкуватися, критично мислити, робити висновки, формулювати свої думки, відстоювати власну точку зору, приймати рішення – складова модель сучасного випускника. Держава хоче отримати високоосвічену, самодостатню, успішну, конкурентноспроможну особистість, яка вміє спілкуватися, критично мислити, знає своє життєве призначення, бажає пізнати свою власну особистість, прагнення та ідеали, бажає удосконалюватися протягом життя.
Новизна ідеї полягає у створенні таких сучасних ситуацій навчання, які спрямовані на формування грамотного, кваліфікованого читача, здатного реалізувати творчі здібності, здатного до пошуку, пізнавального інтересу, толерантності, самостійності.
У процесі роботи над проблемою виділяю головні завдання, які передбачають використання впливу літератури на розвиток мислення кожної дитини з урахуванням її інтелектуальних та творчих якостей:
- формування в учнів потреби в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, вбирати в себе духовний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті, виховання активної творчої особистості, здатної до толерантної оцінки дійсності;
- розвиток творчих та комунікативних здібностей учнів, читацької полемічної культури, уміння аргументовано обстоювати свою думку;
- організація системної роботи з розвитку стійкого пізнавального інтересу та самостійності учнів;
- вміння ґрунтовно аналізувати та інтерпретувати текст. Наукові підходи до формування комунікативно-мовленнєвої компетентності розкрито в роботах зарубіжних та вітчизняних вчених минулого століття. Основою діалогізму автора з читачем стали праці представників російської «формальної школи» та близьких до них
(М.Бахтін, В.Шкловський, Ю.Тинянов). Німецька школа «рецептивної естетики ( Г.-Р.Яусс, В.Ізер, Р.Варнінг та ін.) запропонувала вважати читача головним у літературній комунікації, надавши йому основні привілеї. Саме читач визначає інтерпретацію літературного твору. Автор лише спрямовує читацькі очікування.
Принципи уроку- діалогу:
- Організація навчання на основі внутрішнього діалогу властивого конкретній культурі, і на цій основі систематичного діалогу, спілкування між учнями, різими культурами, діалогу навколо основних «точок подиву» - вихідних загадок буття і мислення.
- Організація сприйняття учнями художнього тексту в його композиційній цілісності, проникнення у смислові та емоційно-зображальні глибини, постійне сходження читачів до авторського зображення подій, проблем і героїв, що створюють неповторний і таємничий світ художньої реальності. Це шлях до формування читацької майстерності.
- Врахування первинного сприйняття художнього тексту учнями, розвиток його до глибокого діалогу з виявлення смислів художніх світів літератури у жанровому розмаїтті. Непомітно і поступово перейти від перед розуміння через розуміння до тлумачення – це найважливіший принцип навчального діалогу.
Компетентісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на набуття та розвиток базових компетентностей особистості. Такий підхід передбачає сукупність знань з навчальної дисципліни, власного досвіду діяльності, досвіду творчої діяльності, досвіду емоційно-ціннісної діяльності. Методологічні засади компетентнісного підходу до вивчення літератури розкриті у працях видатних науковців минулого В.Вернадського, Б.Грінченка, М.Драгоманова, А.Макаренка, І.Франка та сучасності (Н.Волошиної, Л.Мірошніченко, В.Гладишева, О.Ісаєвої, Ю.Ковбасенко, О.Куцевол, О.Ніколенко, С.Сафарян, К.Таранік-Ткачук та ін.) Погоджуюся з думкою провідних науковців-методистів, що компетентнісний підхід до шкільної літературної освіти ґрунтується на таких навчальних технологіях, що забезпечують цілеспрямоване набуття особистістю читацької компетентності як інтегративного показника її літературного розвитку. Інші (рецептивна, інтерпретаційна, комунікативна, соціокультурна, інформаційна, творча, емоційно-ціннісна) набуваються у процесі діалогу, взаємодії та співтворчості. Тому в основі власного досвіду використовую такі методологічні ідеї: технології розвитку читацької діяльності (О.Ісаєва); формування іномовної компетенції читачів засобами перекладних творів (Ж.Клименко); читач у просторі сучасного уроку світової літератури (Л.Мірошніченко); формування інтерпретаційної компетенції старшокласників (А.Вітченко, О.Ратушняк); формування здатності читача до інтерпретації модернових та пост модернових творів ( Ю.Ковбасенко).
Ефективними у процесі набуття комунікативно-мовленнєвої компетентності вважаю методи творчого читання, евристичний, дослідницький – різні види читання, бесіда, дослідницькі та творчі завдання, побудова системи запитань, дискусія, вирішення проблемних питань, творчий переказ, креативне письмо, робота з ілюстрацією, презентації.
У роботі використовую досвід педагогів Кіровоградщини: О.О.Гузь, О.В.Каєнка.
Кожне заняття намагаюся вибудувати як урок рівних можливостей, урок-діалог та співпраця, урок особистісного саморозвитку; через власну активність та співробітництво з іншими.
Модель власної системи роботи: проблема – організація діалогу – пошук рішення.
1. Створення сприятливого навчального середовища.
2. Мотивація до саморозвитку: інтерес – допитливість (чому?).
3. Організація роботи учнів: робота з текстом ( різні види читання, пошукова діяльність, діалог, гра, проекти, презентації, дослідницькі та творчі завдання, вирішення проблемних питань).
Картки-інформатори, перфокарти ( план роботи над портретом, план аналізу образу-персонажа, план аналізу епічного твору, план аналізу драматичного твору, план аналізу ліричного твору, план роботи над біографією та ін.)
4.Обєктивне та ефективне оцінювання роботи учнів.
5.Володіння сучаними мультимедійними технологіями.
6.Визначення результативності заняття.
Предметом навчального діалогу на уроці можуть бути як окремі явища: конкретний літературний твір, художній образ, мотив, способи творення художнього світу, засоби виразності, так і загальні явища – літературна епоха, напрям, течія, жанрово-родові тенденції тощо.
Які ж шляхи втілення навчального діалогу на уроці літератури?
Найдієвішим вважаю шлях за системою розв’язання герменевтичних запитань. Така модель може бути застосована на будь-якому уроці, коли учні від первинних вражень від прочитаного переходять до глибокого аналізу тексту, що переростає у погляд кожного читача на той чи інший твір, коли розкривається точка зору автора та модель світу, представленого у тексті. Саме діалог стає основним методом роботи на уроці.
Система герменевтичних запитань до першого уроку по вивченню роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита»:
- Чому автор постійно переписує роман?
- Якою бачив письменник долю свого роману? Чому саме такою?
- Чим пояснити успіх роману «Майстер і Маргарита»?
- Які запитання виникли під час читання роману?
- Що залишилося незрозумілим?
- Яке враження на вас справило знайомство з першими сторінками роману?
Приклад аналізу тексту за допомогою навчального діалогу, на якому використовую герменевтичні запитання.
Аналізуючи вірш Шарля Бодлера «Гімн красі», намагаюся знайти різні точки зору:
- точку зору читача – перше враження;
- точку зору ліричного героя: таємницю краси осягнути неможливо; Добро і Зло як категорії однаковою мірою можуть бути джерелом Прекрасного;
- точку зору автора-символіста: відчуття «жахів життя» штовхало поета до пошуків нової незнаної краси, що зростає на грунті розладу і відчаю.
Розуміння поетичного тексту відбувається за допомогою запитань:
- Ваше враження про вірш? Які запитання виникли?
- Спробуйте подивитися на красу очима ліричного героя? Яким він її бачить?
- Що для нього є витоком краси?
- Які штрихи ви можете додати до образу Ш.Бодлера після ознайомлення з віршем?
За допомогою герменевтичних запитань учні вступають у навчальний діалог, сприймають художній текст в його композиційній цілісності, проникають у смислові та емоційні глибини, піднімаються до авторського розуміння зображених подій. Це шлях до формування читацької майстерності.
Допомагають в аналізі глибин тексту опорно-смислові схеми, які створюються на уроці. Вони сприяють кращому осмисленню, запам’ятовуванню навчального матеріалу, дають можливість бачити структуру кожної частини і всього тексту в цілому, дають змогу зіставляти, порівнювати, протиставляти різні дані, за допомогою логічних операцій здійснювати узагальнення. Опорні схеми дають змогу освоїти способи розкриття автором внутрішнього світу героїв,
допомагають зрозуміти текст, зрозуміти ідеї письменника. Вони виконують роль орієнтира і стимулятора творчої думки Найціннішим у роботі з ОЛС є формування вміння узагальнювати навчальний матеріал, виділяти головне, робити висновки, складати систему образів.
ОЛС «Назва збірки «Квіти Зла»
(1857, 1861, 1868)
ОЛС «Будова збірки «Квіти Зла»
ОЛС «Ліричний герой Ш.Бодлер
Одним із методичних прийомів навчального діалогу є прогнозоване читання, тобто залучення учнів до співавторства.
Читаю учням незнайомий текст, під час читання роблю зупинку і пропоную дітям спрогнозувати, що буде далі. Прогнозоване читання робить сприйняття твору проблемним і надає учням роль співавторів. Діти висловлюють припущення, розмірковують, знаходять нові, оригінальні рішення. Іноді прогнози учнів не збігаються з авторським варіантом, і це викликає здивування, але тим самим робить урок ще цікавішим та більш інтригуючим. Вступаючи в діалог, кожен вибудовує свій власний образ твору, зіставляючи його з текстом, перевіряючи достовірність власної інтерпретації.
Діалог з літературним твором виключає сприйняття готових висновків-оцінок з підручника та слів учителя. Представники школи «рецептивної естетики» ввели поняття «лакуни» - пропусків у тексті літературного твору, які навмисно робить автор для того, щоб ці «білі плями» читач заповнив власними уявленнями, асоціаціями, враженнями. «Лакуни» можуть бути предметом для обговорення на уроці, коли учні висловлюють власні враження та вислухають уявлення інших читачів.
Урок прогнозованого читання за оповіданням А.П.Чехова починаємо з читання фіналу та обговорення враження від прочитаного.
- Який ви очікували фінал твору?
- Що вас здивувало у фіналі?
- Чому прогнози не збіглися?
Щоб вирішити ці питання переходимо до аналізу твору.
- Символом чого є скрипка?
- Чим була для Якова Бронзи скрипка?
- Чому герой сумує за скрипкою як за живою істотою?
- Як ставився Яків Бронза до Ротшильда?
- Чому назва оповідання «Скрипка Ротшильда», а не «Скрипка Бронзи»?
Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, аби відчути задоволення від спілкування з художнім твором.
Останні роки застосовую на уроках мультимедійні технології. Хоча вони і виконують допоміжну функцію на уроці, але забезпечують досягнення ефекту в сприйманні та розумінні дитиною художнього твору.
Мультимедійні технології – це додатковий дидактичний засіб, який має спрямувати учнів на зацікавлення художнім твором, його прочитання та перечитування під час аналітичної роботи з текстом, що врешті сприяє створенню власної аргументованої оцінки мистецького явища та можливості вести діалог.
Перед тим, як починати вивчати творчість М.В.Гоголя пропоную учням Інтернет-екскурсію: «Полтавщина. Гоголівські місця», «Герої творів М.В.Гоголя на вулицях м. Миргорода», «Острів Хортиця». Перегляд презентацій суттєво підвищує мотивацію до вивчення твору.
Застосування мультимедіа сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку образного, логічного мислення, формуванню творчої уяви та навичок аналізу художнього твору.
Весь навчально-виховний процес намагаюся персоналізувати. Для цього використовую такі форми, способи організації, які апелюють до власного досвіду школяра, активізують його емоційно-інтелектуальну сферу, залучають до процесу пізнання. Будую урок так, щоб учень не відсиджував урок, а відчував власну причетність до всього, що відбувається. Вважаю, щоб досягти хоча б якихось успіхів у плані впливу літератури на дитину, потрібно насамперед викликати в неї бажання не просто читати, а жити разом із героєм, героїнею, страждати, боротися, перемагати.
Можливості літератури необмежені. Я використовую нетрадиційні форми проведення уроків: урок культурологічного аналізу, урок-гру, урок-дослідження,
уроки-диспути, уроки-семінари. Вони активізують розумову діяльність учнів, сприяють зацікавленню творами світової літератури, розвивають логіку й критичність мислення, мовленнєві вміння й навички, допомагають висловити власну позицію щодо прочитаного.
Велику увагу приділяю роботі з обдарованими учнями.
Результати досвіду.
Робота вчителя дуже творча та цікава, і бажання навчати стає дедалі більшим, коли бачиш позитивні результати своєї праці. А за останні роки вони такі.
Мої учні стали переможцями олімпіад різних рівнів:
2010-2011 н.р. Гуцаленко Т., Орищенко О., Калінчук Т. посіли І місця на ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури.
Гуцаленко Т., Орищенко О. посіли ІІІ місце на ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури.
2011-2012 н.р.
Переможцями ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури стали:
Гуцаленко Т., Калинчук Т., Орищенко О.
Гуцаленко Т. посіла ІІ місце на ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади.
2012 -2013 н.р.
Переможцями ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури стали:
Гуцаленко Т., Кіфенко Є., Калинчук Т., Галінська Ю., Гончаренко А.
Гуцаленко Т. - ІІ місце ІІІ етапу олімпіади, дипломант Всеукраїнської олімпіади.
Кіфенко Є. – ІІІ місце ІІІ етапу олімпіади.
2013-2014 н.р.
Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури:
Калінчук Т., Гончаренко А., Фесенко Д. Уланова С.
Переможці ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури:
Гончаренко А. –І місце, Калінчук Т. – ІІІ місце; Фесенко Д. – ІІІ місце, Яковенко М. – ІІІ місце.
2014-2015 н.р.
Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови:
Яковенко Марина, Уланова С., Фесенко Даша.
Переможці ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури:
Яковенко М. – ІІ місце, Фесенко Д. – ІІІ місце.
Гуцаленко Т. та Гончаренко А. були учасниками IV етапу Всеукраїнської олімпіади.
2015-2016 н.р.
Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови:
Фесенко Дарія
На філологічному факультеті Кіровоградського педагогічного університету імені В.Вінниченка навчалися: Больбот Людмила, Лєтінська Тетяна, Мілюк Інна, Лютий Олексій, Коробка Вікторія, Тосик Олена, Пономаренко Вікторія, Ібатова Ельвіра.
Комментариев нет:
Отправить комментарий